1

Як читати маркування на пакуванні будівельних  матеріалів: розбираємо ДСТУ EN 13300:2024 «Класифікації водно-дисперсійних лакофарбових матеріалів та системи покриттів для внутрішніх стін і стель»

Ринок будівельних матеріалів сьогодні пропонує величезний асортимент продукції. Різноманіття їх видів, призначення та технічних характеристик може спричинити великі питання при виборі. Саме тому надзвичайно важливо вміти правильно "читати" інформацію, яку містить маркування товару.

Компанія КРАЙЗЕЛЬ, яка є визнаним експертом у галузі будівельних матеріалів, приділяє особливу увагу відповідності своєї продукції найвищим стандартам якості та безпеки. Ми розуміємо, наскільки важливо для наших клієнтів – будівельних компаній, прорабів, майстрів – мати повну та правдиву інформацію про товар, який вони обирають для своїх проєктів. Саме тому ми розпочинаємо серію статей з детальним оглядом, як правильно розуміти маркування будівельних матеріалів.

Класифікація і маркування водно-дисперсійних лакофарбові матеріали та системи покриттів для внутрішніх стін і стель визначається стандартом ДСТУ EN 13300:2024, який гармонізований з європейськими нормами.

Стандарт передбачає класифікацію лакофарбових матеріалів за призначенням, хімічним типом зв’язувального та іншими технічними характеристиками, важливими для вибору і експлуатації покриття всередині приміщення.

Призначення

  • Декоративні покриття - матеріали, основною функцією яких є надання поверхні естетичного вигляду.
  • Спеціальні властивості - матеріали, що мають додаткові функції, такі як підвищена стійкість до вологи або антибактеріальні властивості.

Хімічний тип зв’язувального

Цей параметр визначається основним компонентом, що впливає на характеристики покриття, наприклад: 

  • Акрилова смола;
  • Вінілова смола;
  • Алкідна смола;
  • Епоксидна смола;
  • Гідравлічне вапно;
  • Цемент;
  • Силікат тощо.

Інші характеристики, які визначені для класифікації покриттів для внутрішніх стін та стель:

  • Ступінь блиску;
  • Найбільший розмір зерна (гранулометрія);
  • Стійкість до мокрого стирання;
  • Покривна здатність.

Ступінь блиску

Цей параметр визначається за рівнем відбиття світла від поверхні покриття.

Стандарт розрізняє чотири категорії:

  • Глянцевий (відбиття при 60° ≥ 60).
  • Середній глянець (відбиття при 60° < 60 та при 85° ≥ 10).
  • Матовий (відбиття при 85° < 10).
  • Глибоко матовий (відбиття при 85° < 5).

Порада від КРАЙЗЕЛЬ:

Блиск впливає на зовнішній вигляд покриття та його здатність приховувати нерівності поверхні. Матова фарба краще маскує дефекти, тоді як глянцева створює ефектний зовнішній вигляд, але може підкреслювати недоліки основи.

Класифікація за розміром частинок (грануламетрія)

Ґрунтується на розмірі найбільших частинок, присутніх у достатній кількості, щоб вплинути на фактуру покриття. 

Її здійснюють за такими категоріями:

  • Тонкозернисті (<100 мкм) – забезпечують гладке покриття.
  • Середньозернисті (100-300 мкм) – мають легку текстуру.
  • Грубозернисті (>300 мкм) – створюють виражений структурний ефект.

Порада від КРАЙЗЕЛЬ:

Цей параметр впливає на фактурність покриття, він важливий при виборі фарб для створення певних декоративних ефектів або для маскування нерівностей поверхні.

Стійкість до мокрого стирання 

Визначає, наскільки фарба стійка до механічного впливу при вологому прибиранні. 

Стандарт поділяє фарби на 5 класів стійкості до мокрого стирання:

  • Клас 1 – найвищий рівень стійкості, знос покриття не перевищує 5 мкм, після 200 циклів стирання жорсткою губкою з застосуванням лужного розчину;
  • Клас 2 – знос не перевищує 20 мкм після 200 циклів стирання;
  • Клас 3 – знос становить від 20 до 70 мкм після 200 циклів стирання;
  • Клас 4 – знос не перевищує 70 мкм після 40 циклів стирання;
  • Клас 5 – мінімальна стійкість, фарба швидко стирається під дією вологи та механічного впливу.

Порада від КРАЙЗЕЛЬ:

Фарби 1-го та 2-го класу підходять для приміщень з високими вимогами до гігієни, наприклад: лікарень, кухонь торгово-розважальних центрів, кафе.

Фарби 3-го класу – обирають для житлових і громадських приміщень з помірним експлуатаційним навантаженням,

4-й клас підходить для пофарбування стель і приміщень де потрібне легке вологе прибирання,

5-й клас застосовується у зонах, де вологе прибирання не проводиться.

Покривна здатність (контрастне співвідношення)

Цей параметр визначає, наскільки ефективно фарба приховує колір основи при нанесенні певним шаром. Фарби поділяються на 4 класи покривної здатності, які визначаються разом із нормою витрати (м²/л):

  • Клас 1 – фарба приховує колір основи на ≥ 99,5%
  • Клас 2 – фарба приховує колір основи на 98-99,5% 
  • Клас 3 – фарба приховує колір основи на 95-98% 
  • Клас 4 – фарба приховує колір основи на <95% 

Згідно вимог стандарту, виробник обов'язково зазначає, при якій нормі витрати фарби (м²/л) буде досягнуто заявлений клас покривної здатності. Бо одна й та ж фарба може мати різні класи покривності, при нанесенні тонким і товстим шаром. 

Порада від КРАЙЗЕЛЬ:

Практична втрата фарби, зазвичай вказується виробником з розрахунку норми витрати для досягнення 2-го класу покривності. Візуально, гарний результат покриття поверхні досягається, коли фарба на 98-99% приховає колір основи. Проте, треба враховувати, що дана витрата вказана для гладкої непоглинаючої поверхні. На практиці, при розрахунку кількості фарби, треба враховувати шорсткість і поглинаючу здатність основи. 

Компанія КРАЙЗЕЛЬ допомагає своїм клієнтам орієнтуватися у світі нормативів та стандартів, надаючи готові системні рішення, що відповідають найвищим стандартам.