Виконання термоізоляції
Головна сторінка - Технології КРАЙЗЕЛЬ - Термоізоляція зовнішніх стін будівель
На висоті не менше 40 см від поверхні землі необхідно закріпити на стіні цокольний профіль, використовуючи принаймні 3 дюбелі на 1 погонний метр у випадку систем з пінополістиролом і мінімум 5 дюбелів у випадку систем з мінеральною ватою. Між окремими ділянками профілю залишити відступ приблизно 3 мм. Перший дюбель розташувати в отворі з одного боку, а потім ретельно вирівняти профіль і прикріпити рештою дюбелів. Можливі нерівності поверхні необхідно скорегувати спеціальними підкладками. У кутах стін профілі необхідно зрізати під кутом або застосувати спеціальні кутові профілі.
У випадку високих будівель рекомендується додаткова стабілізація цокольного профілю шляхом приклеювання на стіну смуги склотканини шириною 30 см, яка заходить на цокольний профіль.
Клейовий розчин STYROPOR-KLEBEMÖRTEL 210 або MINERALWOLLE-KLEBEMÖRTEL 230 (для систем термоізоляції з плитами з мінеральної вати) необхідно приготувати згідно з інструкцією, вказаною на упаковці. У випадку використання ламельних плит з мінеральної вати необхідно використовувати поверхневий метод нанесення клею на ізоляційну плиту. На плиту нанести відповідну кількість розчину і за допомогою зубчастої кельми 12 х 12 рівномірно розгладити на поверхні. У випадку використання пінополістирольних плит або стандартних плит з мінеральної вати клейовий розчин слід наносити точково-смуговим методом. На відстані близько 3 см від краю плити наносити розчин смугами шириною в декілька сантиметрів. На решту поверхні плити наносити розчин порціями так, щоб вони знаходилися в місцях кріплення дюбелів. Найчастіше застосовують три шари розчину розміром приблизно з розкриту долоню дорослої людини. Загальна поверхня нанесеного клейового розчину повинна покривати не менше 40% плити. При використанні плит з мінеральної вати місця нанесення клейового розчину необхідно заздалегідь злегка зашпакльовувати тим же розчином.
Після нанесення клейового розчину на поверхню плити її необхідно одразу прикласти до стіни в передбаченому для неї місці і притиснути для отримання рівної поверхні з сусідніми плитами. Плити укладати в шаховому порядку, притискаючи до укладених раніше. Надлишки видавленого клейового розчину видаляти, щоб на краях плит не залишалося його залишків. При використанні плит з фрезерованими краями, звертати увагу на те, щоб приклеювання чергової плити не приводило до відриву сусідніх плит. У кутах стін плити необхідно приклеювати переміно, щоб вони стикалися. Ізоляційні плити розташовувати так, щоб їх стики не знаходилися на продовженні країв віконних і дверних отворів. У місцях конструкційних деформаційних швів укладати плити так, щоб залишити відповідні зазори. У місцях вентиляційних каналів, поєднаних перекриттів в плитах утеплювача зробити відповідні отвори, забезпечивши їх подальший захист.
У випадку неточного укладання ізоляційних плит щілини між плитами ширше 2 мм необхідно ретельно заповнити смужками термоізоляційного матеріалу або поліуретановою піною.
У випадку нерівності плит поверхню ізоляції необхідно вирівняти шляхом шліфування спеціальною терткою або наждачним папером, покладеним на штукатурну тертку. Це потрібно робити не раніше, ніж через 3 дні після приклеювання плит. Після шліфування поверхні пінополістиролу або мінеральної вати необхідно ретельно очистити від утвореного пилу. При використанні термоізоляційних дюбелів з пробками цього ж матеріалу шліфовку поверхні плит необхідно проводити після закріплення плит дюбелями.
Не раніше, ніж через три дні після приклеювання ізоляційні плити необхідно додатково закріпити за допомогою теплоізоляційних дюбелів. Їх довжину слід підібрати, враховуючи товщину ізоляційної плити, шару клею, старої штукатурки ( при її наявності) і необхідної глибини анкерної зони в стіні (в середньому приблизно 5 см в стіні з щільних матеріалів і 9 см в стіні з пористих матеріалів). Отвори в пористих матеріалах і в комірковому бетоні необхідно виконувати перфоратором в безударному режимі. Необхідно використовувати від 6 до 14 дюбелів на1| м2| залежно від зони стіни (зона в районі кутів, центральна частина), висоти будівлі, граничного навантаження дюбеля, товщини ізоляційних плит. Теплоізоляційні дюбелі необхідно монтувати у рівень з плоскістю ізоляційних плит. Для цього необхідно в плитах широким забірним свердлом просвердлити відповідні гнізда глибиною приблизно 4 мм. Дюбелі зашпакльовувати клейовим розчином. Також можна виконати глибші гнізда і після монтажу кріплення закрити їх пробками з пінополістиролу або мінеральної вати.
У кутах віконних і дверних отворів на термоізоляційних плитах необхідно наклеїти під кутом 45˚ фрагменти армуючої сітки розміром 20x35 см. Це запобігає появі подряпин і тріщин на фасаді будівлі. Крім того, відповідні шматки склотканини необхідно наклеїти в кутах на стиках вертикальних укосів з перемичкою. Зовнішні кути стін будівель, а також краї дверних отворів необхідно укріпити, використовуючи кутові профілі. Виконання такого укріплення у віконних отворах не обов'язкове, але полегшує отримання прямих країв. На обидві сторони кутової стіни необхідно нанести клейовий розчин ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220 (або відповідний вибраній системі термоізоляції ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 або MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240), а потім втиснути в нього кутовий профіль, зберігаючи горизонталі або вертикалі. Виступаючий з отворів розчин необхідно одразу зашпакльовувати. На горизонтальних поверхнях над віконними і дверними отворами встановити кутові профілі-капельники.
До виконання армуючого шару потрібно приступати не раніше, ніж через 3 дні після приклеювання ізоляційних плит. Клейовий розчин ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220, MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 необхідно наносити на поверхню ізоляційних плит безперервним шаром смугами шириною склотканини і розгладити зубчастою кельмою 10x10 мм.
У випадку використання мінеральної вати рекомендується перед нанесенням основної порції розчину MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEIß 225 зашпаклювати поверхню плит тонким шаром цього ж розчину. Це не відноситься до плит, на які наноситься заводське просочення.
У підготовлений шар розчину ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 220, MINERALWOLLE-ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER 240 або ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 за допомогою вирівнюючої терки одразу вдавлювати армуючу тканину і рівномірно зашпаклювати, використовуючи при необхідності додаткову порцію клейової маси. Тканина має бути рівномірно натягнута, не утворювати складок і бути повністю зануреною в клейову масу. Шар, армований однією тканиною, повинен мати товщину 3-5 мм. Сусідні смуги тканини необхідно накладати одну на одну з перетином 10 см
За нормальних погодних умов приблизно після 3 днів висихання (за несприятливих атмосферних умов цей термін може скласти до 7 днів) нанести щіткою або валиком один шар грунтовки під штукатурку, підібрану під відповідний тип зовнішньої штукатурки. При використанні розчину ARMIERUNGS-GEWEBEKLEBER WEISS 225 в системах TURBO-SISI і TURBO-WSISI нанесення грунтовки під штукатурку не потрібне. В разі використання штукатурки, яка забарвлюється в масі, рекомендується вибрати відтінок грунтовки під штукатурку, який відповідає кольору штукатурки
Потрібний колір фасаду можливо отримати, використовуючи штукатурки, забарвлені в масі або білі штукатурки, які забарвлюються згодом фасадними фарбами. З метою зменшення наслідків сонячного нагріву необхідно обмежити використання відтінків штукатурок, які застосовуються в скріплених системах термоізоляції до коефіцієнта розсіяного віддзеркалення ≤25% (ідеально білий колір - 100, чорний колір - 0%). Це також відноситься до всіх фінішних покриттів на штукатурках
Штукатурку необхідно ретельно нанести на товщину фактурного заповнювача, звертаючи особливу увагу на з'єднання штукатурки на межі окремих робочих зон. Структурування необхідно проводити через деякий час, коли суміш вже не прилипає до терки. Цей час залежить від температури і вологості повітря, а також від товщини застосованого в розчині наповнювача. Не можна зволожувати розчин водою. У випадку штукатурок з фактурою «короїд» поверхню штукатурки потрібно структурувати вертикальними, горизонтальними, косими або круговими рухами, залежно від необхідного кінцевого результату. Для цього необхідно використовувати терку з пластика. Звертаючи увагу на збереження постійного кута структурування.
Поверхню штукатурки з фактурою «баранчика» необхідно структурувати круговим рухом, також використовуючи терку з пластика.
Штукатурні роботи на одній виділеній поверхні фасаду рекомендується вести безперервно, щоб уникнути нерівномірності структури і кольору штукатурки. У випадку дуже великих поверхонь, які неможливо безперервно заштукатурювати, а також в разі використання штукатурки різних кольорів необхідно розділити поверхню на окремі фрагменти. Відокремлені фрагменти поверхні фасаду необхідно відмежувати, наклеївши клейку стрічку. Звичайні штукатурні роботи починаються зверху стіни та ведуться горизонтальними смугами висотою, що залежить від відстані помостів риштування. Наступні, більш низькі смуги накладають з відповідним інтервалом. Ведучи роботи таким чином, уникають падіння фрагментів штукатурної суміші на робітників, що працюють нижче, а також запобігають прилипанню падаючої суміші до вже укладеної штукатурки. В разі одноповерхових будівель інколи стіну ділять на смуги над вікном, між вікнами і під вікнами. У випадку використання підвісних риштувань роботи ведуться вертикальними смугами шириною, що залежить від розмірів робочого помосту. Допускається паралельне ведення робіт на 2-3 помостах, які знаходяться поряд.
Мінеральні штукатурки EDELPUTZ MINERALISCH DR 061, EDELPUTZ MINERALISCH BR 062 або ROLLPUTZ 070 рекомендується покрити одноразово ЕГАЛІЗАЦІЙНОЮ ФАРБОЮ 005 з метою додаткового захисту поверхні та усунення неоднорідності кольору, яка викликана недосконалістю застосованої технології, різної консистенції штукатурної суміші, різним водопоглинанням поверхні, атмосферних факторів. Егалізаційну фарбу наносити після висихання штукатурки не раніше трьох днів. Після висихання грутовки під штукатурку, тобто не раніше ніж через 24 години, можна наносити тонкошарову штукатурку. Підготовлений штукатурний розчин наноситься шаром, товщина якого залежить від його зернистості, за допомогою терки з нержавіючої сталі. Спосіб нанесення однаковий для всіх видів штукатурки. Для того, щоб колір штукатурки, яка виконується з готових штукатурних сумішей, був однорідним, рекомендується під час її нанесення не допускати до повного використання штукатурної суміші, а наповнювати наполовину використану ємкість свіжою сумішшю з нової ємкості і ретельно перемішати. Для отримання однорідного кольору кольорових мінеральних штукатурок рекомендується змішувати в одній ємкості вміст 2-3 мішків з сухою штукатурною сумішшю і в залежності від розчинення з водою досипати в ємкість наступні порції сухого розчину. Не можна проводити штукатурні роботи під час атмосферних опадів, сильного вітру або сильній інсоляції фасаду без використання спеціальних екранів, які обмежують вплив атмосферних факторів.