Механічне нанесення штукатурок. Нанесення внутрішніх цементно-вапняних штукатурок
Перед початком штукатурних робіт необхідно відповідним чином підготувати робочу поверхню і застосувати відповідну грунтовку, яка підсилює адгезію штукатурки до поверхні стіни або стелі.
Зовнішні кути в місцях з'єднання стін, краї колон, а також краї дверних і віконних отворів рекомендується захистити від механічних пошкоджень, шляхом встановлення кутових штукатурних профілів. При використанні цементно-вапняних штукатурок не слід застосовувати профілі з легких металів, а також застосовувати матеріали на гіпсовому поєднанні для установки профілів. Рекомендується використовувати сталеві оцинковані профілі і швидкозастигаючий монтажний розчин. Профілі необхідно кріпити з інтервалом приблизно 50 см.
У місцях з’єднання різних матеріалів поверхні необхідно в штукатурний розчин втопити сітку (наприклад, з скловолокна, дроту) з метою зменшення ризику виникнення тріщин. В деяких випадках необхідно застосовувати діагональне армування у віконних і дверних отворах. Для монтажу необхідно застосовувати відповідні штукатурки (наприклад, для закриття монтажних рівчаків, димарів і т. п.).
Штукатурна суміш наноситься на стіни і стелі за допомогою штукатурної станції. При цьому необхідно зберігати більш-менш однакову відстань від сопла пістолета до поверхні.
Після нанесення необхідної кількості шарів даного виду штукатурки необхідно вирівняти розчин штукатурною рейкою типу H. Оброблену таким чином поверхню необхідно залишити до попереднього затвердіння розчину.
Після попереднього затвердіння необхідно зняти нерівності штукатурним правилом трапецієвидної форми для отримання рівної поверхні. Штукатурка повинна бути настільки твердою, щоб правило не рвало шар, а викликало легке осипання його поверхні.
Завершальним етапом робіт є затирка поверхні штукатурки пінополіуретанною або пінополістирольною теркой з паралоновою губкою або покритою войлоком. Початок затирки потрібно визначити досвідом роботи. У випадку пересихання штукатурки її можна зволожити водою.